Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/віяльниця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
віяльниця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́яльниця, ці, ж. Веялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Александров. у. (Залюбовск.). См. Війка.