Словник української мови (1937)/гавкучий
| ◀ гавкун | Словник української мови Г гавкучий |
гавкущий ▶ |
|
Гавку́чий, а, е. Громко лающий, часто лающий. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуче. К. Дз. 49.
| ◀ гавкун | Словник української мови Борис Грінченко Г гавкучий |
гавкущий ▶ |
|
Словник української мови — Г
гавкучий
Борис Грінченко
1937
Гавку́чий, а, е. Громко лающий, часто лающий. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуче. К. Дз. 49.