Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гавкущий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гавкущий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гавку́щий, а, е = Гавкучий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. К. МБ. II. 119.