Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гадячий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гадячий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Га́дячий, а, е. 1) = Гадовий, гадючий. Мил. М. 48. Сім голов гадячих. Гн. I. 22. 2) Га́дяче зі́лля. Раст. Veronica chamaedrys. Вх. Пч. II. 37.