Словник української мови (1937)/галай

by Борис Грінченко

◀ галадущик

Словник української мови Борис Грінченко Г галай

галайда ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гала́й 1) = Гала́йко. Желех. 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 401. 3) На гала́й-бала́й. Необдуманно, на авось, как попало, как-нибудь. Ном. № 13030. 4) У гала́й сві́та піти́ = Гала світа піти. Желех. См. Гала 3.