Словник української мови (1937)/галівник
| ◀ Галичина | Словник української мови Г галівник |
галка ▶ |
|
Галівни́к, ка, м. 1) Канат, которым тянут паром. Каменец. у. 2) Работник, тянущий судно, бурлак. Черк. у. См. Галювати 1.
| ◀ Галичина | Словник української мови Борис Грінченко Г галівник |
галка ▶ |
|
Словник української мови — Г
галівник
Борис Грінченко
1937
Галівни́к, ка, м. 1) Канат, которым тянут паром. Каменец. у. 2) Работник, тянущий судно, бурлак. Черк. у. См. Галювати 1.