Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гамселити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гамселити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гамсели́ти, лю́, ли́ш, гл. Колотить, бить, ударять. Як почне тебе істиком гамселить, то будеш знать, як дратувать. Екатериносл. у. По столу кулаком гамселить. Мир. ХРВ. 196. У виски гамселило як обухом. Мир. ХРВ. 266.