Словник української мови (1937)/гамування

by Борис Грінченко

◀ гамселити

Словник української мови Борис Грінченко Г гамування

гамувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гамува́ння, ня, с. Усмирение, укрощение, успокоение, удерживание. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін. К. ЧР. 209.