Словник української мови (1937)/гамувати

by Борис Грінченко

◀ гамування

Словник української мови Борис Грінченко Г гамувати

гамуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гамува́ти, му́ю, єш, гл. Удерживать, останавливать, укрощать, усмирять, успокаивать. Кров гамую, — з носа йде. Уман. у. Гамуй йому козаків, коли полковницький пірнач у судді. К. ЧР. 322.