Словник української мови (1937)/ганиба

by Борис Грінченко

◀ ганжа

Словник української мови Борис Грінченко Г ганиба

ганиж ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гани́ба, би, ж. = Ганеба. А сам в убожестві, в ганибі. МВ. II. 43. Було куди ні підуть мої дочки і поденно робити, абощо, ніколи ганиби не чути. Г. Барв. 294.