Словник української мови (1937)/гара

Матеріал з Вікіджерел

Га́ра, ри, ж. 1) Паз, глубокая, но не сквозная продолговатая желобовина для вставки досок (напр. в столбе забора), притесанных брусьев и пр. Лохв. у. См. еще навій. Константиногр. у. 2) Повозка с ящиком для возки земли, песку. Киев. у.