Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гарабакати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гарабакати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гараба́кати, каю, єш, гл. Орать, горланить. Желех.