Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гарбати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гарбати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Га́рбати, баю, єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284.