Словник української мови (1937)/гарбати
| ◀ гарбарювати | Словник української мови Г гарбати |
гарбачій ▶ |
|
Га́рбати, баю, єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284.
| ◀ гарбарювати | Словник української мови Борис Грінченко Г гарбати |
гарбачій ▶ |
|
Словник української мови — Г
гарбати
Борис Грінченко
1937
Га́рбати, баю, єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284.