Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гарбачій

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гарбачій
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гарбачі́й, чія, м. Рабочий из артели пастухов овец, заведывающий гарбо́ю с припасами, — исполняющий обязанности эконома и повара. О. 1862. V. Кух. 37.