Словник української мови (1937)/гарма-дарма
Зовнішній вигляд
◀ гарлина | Словник української мови Г гарма-дарма |
гарман ▶ |
|
Га́рма-да́рма, нар. Напрасно, без всякого повода. Напався на мене гарма-дарма. Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна. Нп.