Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гарпулець

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гарпулець
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гарпуле́ць, льця, м. Кол с железным наконечником, привязанный к веревке, другой конец которой прикреплен к плоту; служит для остановки плота, для чего вбивается в берег. Черк. у.