Словник української мови (1937)/гарт

by Борис Грінченко

◀ гарпулець

Словник української мови Борис Грінченко Г гарт

гартівничий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гарт, ту, м. Закал, закалка. Гарт твердий дав коваль. НВолын. у. Кроме прямого значения, да́ти, завда́ти га́рту значит еще: задать кому. Ном. № 4180. Дамо їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка (= кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у.