Словник української мови (1937)/гарюкало
| ◀ гарювати | Словник української мови Г гарюкало |
гарюкання ▶ |
|
Гарю́кало, ла, м. и с., гарю́кання, ня, с., гарю́кати, ся, каю, ся, єш, ся, одн. в. гарю́кнути, кну, неш, гл. = Гарикало, гари́кання, гари́кати, ся, гарикнути. З тими наймичками, треба все гарюкатись, сваритись. Левиц. I. 475.