Словник української мови (1937)/гарячити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гарячий Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гарячити 		гарячіти ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гарячи́ти, чу́, чи́ш, гл. Разгорячать. Варенуха почала його гарячити. Левиц. I. 281.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гарячити&oldid=597507