Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гарячити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гарячити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гарячи́ти, чу́, чи́ш, гл. Разгорячать. Варенуха почала його гарячити. Левиц. I. 281.