Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гарячіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гарячіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гарячі́ти, чі́ю, єш, гл. Становиться горячим, жарким. Сонце підбилось — надворі гарячіє.