Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гвоздички

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гвоздички
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гвозди́чки, чків, м. мн. Раст.: а) Tagetes patula L. Мил. М. 75; б) — польові́. Dianthus Casthusianirum L. ЗЮЗО. I. 121.