Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гвоздити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гвоздити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гвозди́ти, джу́, ди́ш, гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить. Ном. № 508.