Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гзунс

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гзунс
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гзунс, су, м. = Глузд. Вона хоче роботу робить, та хазяйки з неї не буде, бо гзунсу нема. Уман. у.