Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гиджга

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гиджга
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гиджга́, меж. Крик для натравливания собаки. То же, что и кусі, гець. Сірко за тим вовком…, а чоловік кричить: «Гиджга, Сірко!» Рудч. Ск. I. 11.