Словник української мови (1937)/гила

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гила
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гила́, ли́, ж. 1) Грыжа. Мил. М. 85. 2) Род игры с деревянным шаром (свинкою), который бьют палками; также граничная черта в этой игре. Ив. 13. = Бурта 6. Я на тебе вже нагнав десять гил. Рк. Левиц.