Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гилинуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гилинуватий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гилинува́тий, а, е. Больной грыжей. Казали, що він гилинуватий, а я гили в його не бачив. Кобел. у. (Залюб.).