Словник української мови (1937)/гирлига
| ◀ гирланка | Словник української мови Г гирлига |
гирло ▶ |
|
Гирли́га, ги, ж. Длинная с клюкой палка овечьего пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на гирлигу. О. 1862.
| ◀ гирланка | Словник української мови Борис Грінченко Г гирлига |
гирло ▶ |
|
Словник української мови — Г
гирлига
Борис Грінченко
1937
Гирли́га, ги, ж. Длинная с клюкой палка овечьего пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на гирлигу. О. 1862.