Словник української мови (1937)/глас

by Борис Грінченко

◀ глаїти

Словник української мови Борис Грінченко Г глас

гласити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Глас, су, м. 1) = Голос 1. Ном. № 1937. Почула його глас. Грин. I. 120. Коло їх двора ані гласу. МВ. (О. 1862. I. 96). 2) В церковном пении: глас. Затягнув на шостий глас. Ном. № 12442. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. Г. Барв. 197. 3) Звук. (Михальчук).