Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/глейок

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
глейок
Київ: Соцеквидав України, 1937

Глейо́к, йку́, м. 1) Ум. от глей. 2) Смесь охристой глины с песком (красящее вещество). Вас. 182.