Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/глядько

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
глядько
Київ: Соцеквидав України, 1937

Глядько́, ка́, м. Тот, кто постоянно смотрит? Глядько не наглядиться, хвалько не нахвалиться. Ком. П. № 200.