Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гнилий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гнилий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гнили́й, а́, е́. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих. Рудч. Ск. I. 124. 2) Гнилой, гниющий. Гниле болото. Гнила зима. О. 1861. I. 322. 3) Гнила́ квати́ря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Чуб. I. 10. См. Гнилуша. 4) Гниле́ сло́во. Скверная брань.