Словник української мови (1937)/гнилиця
| ◀ гнилий | Словник української мови Г гнилиця |
гниличитися ▶ |
|
Гнили́ця, ці, ж. Дикая груша, которую едят только прогнившею. Ном. № 12217. Ум. Гнили́чка.
| ◀ гнилий | Словник української мови Борис Грінченко Г гнилиця |
гниличитися ▶ |
|
Словник української мови — Г
гнилиця
Борис Грінченко
1937
Гнили́ця, ці, ж. Дикая груша, которую едят только прогнившею. Ном. № 12217. Ум. Гнили́чка.