Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гнітисрака

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гнітисрака
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гніти́срака, ки, об. Харьк. Упорный, несговорчивый человек. Торгувалась, торгувалась — так і копійки не спуска; та я його вже давно знаю, він такий (вона така) гнітисрака. Лебед. у.