Словник української мови (1937)/гнітисрака

by Борис Грінченко

◀ гніт

Словник української мови Борис Грінченко Г гнітисрака

гнітити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гніти́срака, ки, об. Харьк. Упорный, несговорчивый человек. Торгувалась, торгувалась — так і копійки не спуска; та я його вже давно знаю, він такий (вона така) гнітисрака. Лебед. у.