Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/говіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
говіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гові́ти, ві́ю, єш, гл. Говеть. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане. Ном. № 131.