Словник української мови (1937)/голиборода
Зовнішній вигляд
◀ голечник | Словник української мови Г голиборода |
голий ▶ |
|
Голи́борода, ди, м. Шутливое название великовозрастного ученика, бреющего уже бороду. Приходять аж три четвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 136.