Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/голиборода

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
голиборода
Київ: Соцеквидав України, 1937

Голи́борода, ди, м. Шутливое название великовозрастного ученика, бреющего уже бороду. Приходять аж три четвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 136.