Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/голубіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
голубіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Голубі́ти, бі́ю, єш, гл. Быть голубым, голубеться. Понад маківками метелики в'ються і скрізь проти сонця ясно голубіють. О. 1861. XI. 14.