Словник української мови (1937)/голубіти
Зовнішній вигляд
◀ голубісінький | Словник української мови Г голубіти |
голубка ▶ |
|
Голубі́ти, бі́ю, єш, гл. Быть голубым, голубеться. Понад маківками метелики в'ються і скрізь проти сонця ясно голубіють. О. 1861. XI. 14.