Словник української мови (1937)/голінатий
Зовнішній вигляд
◀ голій | Словник української мови Г голінатий |
голінка ▶ |
|
Голіна́тий, а, е. 1) Длинноногий. Вх. Зн. 11. 2) О деревьях: имеющий высокий голый ствол с коронообразной верхушкой. Подольск. Голіна́та капу́ста. Капуста, не образующая головки.