Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/голінка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
голінка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Голі́нка, ки, ж. Голень. Білий, мов голінка. Ном. № 8530. Уроки-врочища… тут вам не стояти, за плечима не знобити, поперека не ломити, голінок і колінок не крутити. Мил. М. 39.