Словник української мови (1937)/голісінький
Зовнішній вигляд
◀ гоління | Словник української мови Г голісінький |
голіти ▶ |
|
Голі́сінький, а, е. Совершенно голый. А тим часом синя хвиля Ганнусю виносить: голісінька, стрепенеться, сяде на пісочку. Шевч. 24.