Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/голіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
голіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Голі́ти, лі́ю, єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голіє; зганяє воду з піску — він і голіє. Переясл. у.