Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гонителька

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гонителька
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гони́телька, ки, ж. 1) Гонительница, преследующая. Желех. 2) Ганяющаяся за чем, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. Пирят. у. 3) Шалунья, непоседа. Брацл. у.