Словник української мови (1937)/гонити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гонительство Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гонити 		гонитися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гони́ти, ню́, ниш, гл. = Гнати. Людей гонили силою на присягу. ЗОЮР. I. 137.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гонити&oldid=608241