Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гониця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гониця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гони́ця, ці, ж. 1) Корова во время течки. 2) Сладострастная женщина. Желех.