Словник української мови (1937)/гординя
Зовнішній вигляд
◀ гординський | Словник української мови Г гординя |
гордити ▶ |
|
Горди́ня, ні, ж. 1) Гордость, чванливость. 2) Гордость, то, чем можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. Г. Барв. 141. 3) Гордый человек. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався. МВ. (О. 1862. III. 48).