Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гординя

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гординя
Київ: Соцеквидав України, 1937

Горди́ня, ні, ж. 1) Гордость, чванливость. 2) Гордость, то, чем можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. Г. Барв. 141. 3) Гордый человек. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався. МВ. (О. 1862. III. 48).