Словник української мови (1937)/гордо
| ◀ гордість | Словник української мови Г гордо |
гордовать ▶ |
|
Го́рдо, нар. Гордо, надменно. А син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Поводиться гордо. МВ. (О. 1862. III. 72).
| ◀ гордість | Словник української мови Борис Грінченко Г гордо |
гордовать ▶ |
|
Словник української мови — Г
гордо
Борис Грінченко
1937
Го́рдо, нар. Гордо, надменно. А син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Поводиться гордо. МВ. (О. 1862. III. 72).