Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гордо

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гордо
Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́рдо, нар. Гордо, надменно. А син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Поводиться гордо. МВ. (О. 1862. III. 72).