Словник української мови (1937)/гордість

by Борис Грінченко

◀ гордій

Словник української мови Борис Грінченко Г гордість

гордо ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́рдість, дості, ж. Гордость. Нема в його ні крихти гордості. К. ЧР. 74. Почала його розбирати така гордість, що всіх людей, всіх панів і міністрів, і простих хлопів мав за нізащо. ЕЗ. V. 115.