Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/горобчиха

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
горобчиха
Київ: Соцеквидав України, 1937

Горобчи́ха, хи, ж. = Горобка. П'ять горобчих, а чотири горобця, — виходе, що одній горобчисі нема пари. Мнж. 86.