Словник української мови (1937)/горобчик
| ◀ горобка | Словник української мови Г горобчик |
горобчиха ▶ |
|
Горо́бчик, ка, м. 1) Ум. от горобець. 2) Род детской игры. Ив. 65.
| ◀ горобка | Словник української мови Борис Грінченко Г горобчик |
горобчиха ▶ |
|
Словник української мови — Г
горобчик
Борис Грінченко
1937
Горо́бчик, ка, м. 1) Ум. от горобець. 2) Род детской игры. Ив. 65.