Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/горючий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
горючий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Горю́чий, а, е. Горючий. Ясен — горюче дерево. Миусск. окр.