Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/горілий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
горілий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Горі́лий, а, е. Горелый. Межи вами женишище, як горілеє днище. Мет. 195. Горілий пеньок. Грин. I. 65.